НАПИСАННЯ ІКОН ПІД ЗАМОВЛЕННЯ

Вартість ікони складається з кількох факторів, розрахованих на підставі:

1. Вартість матеріалів – як об'єктивної вартості.

2. З рівня майстерності та цінності написаного твору – як суб'єктивної вартості. При цьому ікона може бути простою, але якщо вона написана досвідченим майстром і все, що він робив, виконано відповідно до традицій, канонів, витримував усі технологічні процеси, що збільшують довговічність, то від сюди вартість може зрости.

1. Витратні кошти.

Іконна дошка. На вартість ікони впливає якість дошки та покриття її левкасом – матеріалом, на якому виконується зображення. Гарна іконна дошка коштує дорого. Її потрібно робити із добре просушеної липи. Щоб її просушити якісно, потрібно використовувати роботу верстатів, витратити багато електроенергії, або використовувати спеціальні сушильні камери на газу. Дошка повинна бути добірна, без сучків і без тріщин, для цього вибирається особлива частина стовбура середньої частини з певним розташуванням річних кілець, щоб вибрати якісні дошки та хороший щит, йде велика кількість відхідних матеріалів. З 1 куба липи – 40% – це другосортне дерево, що не підходить, потім через те, що відібрано, ще вибирається частина, найкраща, все це підсушується до певної вологості. Клей, на який клеять дошки – теж дорогий. Він повинен мати особливу еластичність, щоб дошка не лопнула, і міцно з'єднувати деревину. Можна застосувати стародавню технологію і використовувати столярний клей, який зараз вже не купиш, тому його потрібно варити, а це додаткові процеси. Якість підготовки залежить від технологічних тонкощів. Їх дуже багато. У створенні якісної дошки з левкасом, витратна частина включає витрати людської праці всього підготовчого процесу – робота майстрів різних напрямків для ґрунтування дощок, ошкурювання та ін., для чого необхідне окреме приміщення, що має свою вартість оренди та заробітні плати.

Пігменти. На вартість ікони впливає якість пігментів, та використання різних сполучних речовин. Фарби, що використовуються в написанні іконок можуть бути натуральні та синтетичні. Натуральні пігменти, у свою чергу, поділяють на органічні та неорганічні. Неорганічні, мінеральні пігменти – це, в основному, земляні (земля, глина, пісок), що мають приглушені складні і пастельні відтінки, і кристалічні (дорогоцінні і напівдорогоцінні камені), що мають як яскраві живі кольори, що світяться, так і приглушені забарвлення. Органічні пігменти видобуваються з рослин та комах. Натуральні, чисті та гарні пігменти дорого коштують. Якісні фарби довговічні та не змінюють свій початковий характер. Штучні пігменти – можуть мати різне походження, і можуть мати більш яскраві відтінки. Найчастіше їх одержують шляхом хімічної взаємодії двох-трьох і більше інгредієнтів. Дешеві фарби найчастіше втрачають свій основний характер, темніють або вицвітають з часом. Підготовка пігментів це трудомісткий технологічний процес: дроблення, розтирання та ін.

Сполучна речовина, що дозволяє зображенню на іконі зберігатися тисячу років – це яєчна емульсія, приготовлена особливим способом. Наприклад, стародавні собори, які вистояли до сьогодні, найчастіше побудовані на яйцях.

Золото. На вартість ікони також впливає процес золочення, якість сусального золота, розмір і кількість площин.

2. Рівень майстерності та цінність написаного твору.

Найголовніша складова в іконописному процесі – це не матеріальна основа, а що та як буде написано на іконі. Ікона може містити образ одного святого або бути складною композиційно, містити багато образів святих. Щоб якісно написати ікону, потрібно зробити багато різних підготовчих художніх робіт. Чесний іконописець для написання ікони робитиме багато малюнків, колірних ескізів, композиційних пошуків, написання окремих фрагментів на окремих дощечках з левкасом, прописуватиме обличчя окремо багато разів, щоб знайти найкраще співвідношення поєднувань. Це важкий і довгий творчий пошук, який займає час та кошти. Заздалегідь опрацювання, продумування, створення ескізу, чернетки, потім чистовика, виконання окремих колірних проб, з метою не створювати помилок, і не виправляти їх надалі, не замучувати ікону, не зчищаючи, не перетираючи, не зафарбовуючи помилки. Подібна підготовка і такий послідовний трудовий процес найкраще відбивається на кінцевому результаті. При цьому ікона буде свіжою, легкою, гармонійною, відповідатиме стилю, традиціям, вона нестиме культурну цінність.

Ікона – це картина, іконописець – це художник. Якість ікони визначається не лише зовнішніми характеристиками, щоб спокусити замовнику, а енергетичною цінністю, щоб передати духовний стан, висловити характер Святого. Іконописець не повинен працювати як художник, і, наприклад, створювати експресивний твір, використовуючи миттєвий настрій та почуття. В ікону майстер має закласти лише позитивні емоції. Для цього іконописцеві потрібно підготуватися до написання ікони морально, вийти з низьких негативних частот, усамітнитися, молитися, поститися, зосередитися, налаштуватися так, щоб душа не була в якомусь розважальному стані і виконати цю працю, зарядивши ікону виключно позитивною енергією, не писати її в потоці життєвих обставин, а глибоко з почуттями поринути в цей процес, залишивши людські проблеми за порогом іконописної майстерні. Прочитати духовні книги, вивчити життя святого, молитися, супроводжувати написання ікони акафістами та молитвами, тоді ікона наповниться цим невидимим глибоким змістом, і ця багатотрудність дасть свій енергетичний відбиток. Саме така ікона дозволить легко привести людину до віри, що молиться перед нею. В результаті, зовні ікона може виглядати просто і легко, і ніби вона написана на одному диханні. Але це не означає, що людина зробила її легко. Наприклад, як професійний музикант, який грає мелодію, програє її легко, як соловейок співає, але за цією легкістю стоїть дуже велика праця. Для створення якісного твору майстер на стільки багато працював, що поступово досягнув цієї легкості та природності виконання. Так само і іконописцеві потрібно дуже багато працювати, багато малювати, писати, розробляти ескізи, постійно підвищувати свій рівень майстерності, вивчая різні художні напрямки: анатомію, живопис, малюнок, тощо. Це не просто реміснича робота, де можна зафарбувати від краю до краю гарними та акуратними лініями, або за принципом «я так бачу», задовольнитись технічною роботою. В іншому випадку ікона буде бездушна і не матиме цінності, тому що все цінне дається з великими труднощами. Чим більше майстер вклав праці, подолав себе, свою лінь, своє не вміння, страхи і слабкості, чим більше іконописець боровся зі своїми якостями, які заважають створювати ікону, тим кращим і ціннішим буде цей твір, навіть можна сказати – явище образу святості, оскільки ікона є священним предметом, через який звертаються до вищих божеств. Відповідно, праця іконописця має відповідати цьому призначенню. Це не легко, якщо працювати чесно.

Ще є додатковий фактор, який мало хто усвідомлює, це витрати здоров'я. Тому, щоб написати ікону, витрачається великий ресурс: напруга на хребет, навантаження на очі (часто іконописці працюють з розмірами кистей № 000, та спеціальним обладненням, що врази збільшує зображення), тяжке навантаження на серце та травну систему, тому що людина довго перебуває у напруженому положенні, сидячи або стоячи за мольбертом. Титанічна праця припадає тим, хто розписує храми. Як правило, це повині бути фізично підготовлені люди, тому що навантаження на здоров'я тут ще сильніше, але, як правило, за таку пацю беруться різні майстри. Весь процес розпису проходить у незручних положеннях з навантаженням на м'язи та суглоби, тому що ліси не завжди стоять зручно, як правило, потрібно дотягуватися до певних місць у викрученому положенні, на висоті, задираючи вгору голову та руки. Після кожного трудового дня, потрібне відновлення та реабілітація, масажі, басейн, ліки. Про це ніхто не говорить, ніхто не знає, що людина працює на зношування, витрачаючи сили, здоров'я, час,, покидаючи сім'ї на 1-2 місяці. Багато хто з них багатодітні батьки, залишають сім'ю, працюють, перелітають або переїжджають до інших країн і міст, де найчастіше супроводжують перебої з харчуванням, працюють у пилу та бруді, з ранку до ночі. Це має оплачуватись дуже добре.

Канонічна ікона повинна писатися за всіма правилами, а правила мають формулювати великі іконописні школи та центри, де є ресурси, педагоги, де є можливості друкувати якісь видання, а це колективна праця. Для якісної роботи іконописцеві необхідно навчатися, постійно підвищувати свій рівень, дізнаватися старовинні методики написання та стилі різних шкіл, творчо розвиватися та заглиблюватись у традицію, в іконописання. Інформації з канонічного іконопису дуже мало, як правило, іконописці працюють сімейними майстернями, передаючи знання, секрети, формули та техніки у спадок – наступному поколінню. Для якісного написання ікони та довговічності її зберігання, потрібно дотримуватися всіх технологічних процесів, і іконописцеві постійно потрібно дізнаватися про різні тонкощі майстерності, а це дороге задоволення. Це все мають розуміти замовники. У наш сучасний час в іконографії зустрічається багато халтурних речей, безладдя та непорозумінь, багато ширпотребних речей видається за шедеври, і ніхто з обивателів не може зрозуміти, де шедевр, а де фальш. Потрібно роз'яснювати споживачеві, що таке справжня ікона, якою вона має бути і як вона робиться. Тому потрібно показувати, створювати приклади, робити публікації, майстер-класи, проводити з'їзди організацій, а це колективна праця, яка потребує вкладень.

У результаті роботи над іконою, вона може виглядати простою і за стилем і за змістом, але якщо вона написана досвідченим майстром і все, що він робив відповідно до традицій, канонів, витримував усі технологічні прийоми, що збільшують довговічність, то від сюди вартість ікони може зрости.

Ті, хто хоче пожертвувати на ікону або на розпис храму – вони повинні пожертвувати повноцінно, від душі, не за рахунок іконописця. У ситуації, коли людина захотіла пожертвувати ікону, а грошей вистачає лише на матеріали, потрібно знати, що праця іконописця не безкоштовна, і має оплачуватись повноцінно, з урахуванням усіх факторів.

Тому, якщо ви хочете жертвувати до церкви, жертвуйте по-справжньому і стільки, щоб це було відчутно.

Ікона має коштувати дорого!